ПОГОВОРИМО ПРО ПІД'ЯЗИКОВУ ВУЗДЕЧКУ

Під'язикова вуздечка - перетинка, яка знаходиться під язиком і з'єднує язик з під'язиковим простором.

Як визначити, чи достатньо довга під'язична вуздечка?

У різних людей під'язична зв'язка (вуздечка) може бути різної довжини. Попросіть дитину підняти язик вгору до твердого піднебіння. При нормальній під'язиковій вуздечці дитина вільно піднімає язик. При короткій під'язиковій вуздечці дитина не може витягнути язик вперед і підняти вгору, до твердого піднебіння. Коли малюк буде тягнути язик вгору, ви побачите: як під'язикова зв'язка натягується, обмежуючи підйом язика, різкіше позначається, рельєфніше виступає під язиком, стає тоншою.

Іншою причиною того, що дитина не може підняти язичок догори, може бути те, що м'язи язика у неї не досить сильні і малорухливі. Тоді язик тремтить, відхиляється в сторону, смикається, опускається вниз.

У нормі: в 5 років вуздечка в розтягнутому стані повинна бути не менше 8 мм. Середня довжина вуздечки 1,5 см.

Чим це загрожує?

Коротка під'язикова вуздечка:

-може викликати ускладнення рухів язика, так як не дає йому можливості високо підніматися. В цьому випадку страждають так звані «верхні звуки», тобто порушується вимова Ш, Ж, Ч, Щ, Р, Рь.

-може призводити до зміщення центру язика, його несиметричного розвитку і малої рухливості, що перешкоджає формуванню правильного артикуляційного укладу деяких звуків.

-може бути і причиною спотворення звуковимови.

-в деяких випадках, може провокувати проблеми з формуванням нижньої щелепи, тобто можуть відхилятися зуби і оголятися шийки зубів. Є ризик розвитку пародонтиту та гінгівіту. У такому випадку необхідна консультація ортодонта!!

Що робити?

1.Оперативне втручання.

2.Розтягування під'язикової вуздечки. 

Онлайн-гра "Пазли"

https://learningapps.org/display?v=pwxb01ji220

     РОЗВИТОК ДРІБНОЇ МОТОРИКИ

Формування правильної вимови у дітей - це складний процес, дитині потрібно навчитися керувати своїми органами мовлення, сприймати звернене до неї мовлення, здійснювати контроль за мовленням оточуючих та власним. В роботі з дітьми (а особливо з тими, що вже мають порушення мовлення) велику увагу необхідно приділяти розвитку функції дрібних м’язів рук. Рухи рук тісно пов’язані з мовленням, вони є одним з факторів його формування.Тренування рухів пальців рук дітей покращує не тільки рухові можливості дитини, а й розвиток психічних і мовних навичок. У свою чергу, формування рухів руки тісно пов’язано з розвитком рухового аналізатора і зорового сприймання, різних видів чутливості, просторового орієнтування, координації рухів та ін.Рівень розвитку дрібної моторики - один з показників інтелектуальної готовності до шкільного навчання. І зараз в багатьох школах України існують, так звані, співбесіди, тестування під час яких серед інших завдань дитині пропонуються завдання на визначення рівня розвитку дрібної моторики. Дитина, що має високий рівень розвитку дрібної моторики, вміє логічно мислити, в неї достатньо розвинуті пам’ять, увага, зв’язне мовлення.Недостатній розвиток зорового сприймання, уваги та, зокрема, дрібної моторики, призводить до виникнення негативного ставлення до навчання.Саме тому робота з розвитку дрібної моторики повинна починатися задовго до вступу у школу. Батьки, які приділяють певну увагу вправам, іграм, різноманітним завданням на розвиток дрібної моторики та координації рухів руки вирішують одночасно декілька проблем: по-перше, впливають на загальний інтелектуальний розвиток дитини, по-друге, покращують розвиток мовлення малюка, по-третє, готують його до оволодіння навичок письма.З самого раннього віку необхідно починати роботу з розвитку дрібної моторики. Вже в ранньому дитинстві можна виконувати масаж пальчиків, впливаючи тим самим на активні точки, які пов’язані з корою головного мозку. В ранньому та молодшому дошкільному віці необхідно    виконувати прості вправи, які супроводжуються віршованим текстом (наприклад "Сорока”), не забувати про розвиток елементарних навичок самообслуговування: застібання та розстібання ґудзиків, зав’язування шнурків і т. п. і, звичайно, в старшому дошкільному віці робота з розвитком дрібної моторики та координації рухів руки має стати важливою частиною підготовки до школи.Пам’ятайте, що малюкам пропонуються вправи у спрощеному варіанті, доступні їх віку. Більш старшим дітям завдання можна ускладнювати.Робота з розвитку дрібної моторики повинна проводитись регулярно, адже саме тоді буде досягнений вагомий ефект від цих спеціальних вправ. Завдання з розвитку рухів пальців рук повинні приносити дитині радість, не повинні викликати перевтомлення. Велике значення в цих іграх-вправах має текст. Він має бути веселим, доступним для дітей даного віку. Необхідно пояснювати значення тих чи інших рухів чи положень пальців, зацікавлювати дітей у виконанні цих рухів, створювати сприятливий емоційний настрій
.Щоб сприяти розвитку пальців рук і тим самим розвивати мовлення вашої дитини, можна запропонувати малюкам наступні завдання:-
Розминати пальцями пластилін, глину.
 Катати по черзі кожним пальчиком камінці, намистинки,кульки. 
Нанизувати намистинки на тоненьку стрічку, робити намисто.- 
Стискати та розтискати кулачки.- 
Робити м’які кулачки, які можна легко розжати і в які дорослий може    просунути свої пальці; та міцні, які не розтиснеш.- 
Двома пальцями руки (вказівним та середнім) "ходити” по столу, спочатку повільно, а потім швидко, наче вони біжать. Вправа проводиться спочатку правою, а потім лівою рукою.- 
Показувати окремо тільки по одному пальчику.- 
Барабанити, постукувати всіма пальцями обох рук по столу.- Махати в повітрі тільки пальцями, не рухаючи долонею. 
Плескати в долоні тихо і голосно, в різному темпі.- 
Нанизувати великі ґудзики на нитку.- 
Зав’язувати вузлики на мотузці. 
Застібати ґудзики, гачечки, замочки, закручувати кришки, заводити механічні іграшки.- 
Закручувати шурупи, гайки.- 
Ігри з конструктором, мозаїкою, кубиками.-  
Малювання у повітрі- Ігри з піском, водою.- 
Малювати, розфарбовувати, штрихувати.-
 Різати ножицями.
Важливою частиною роботи з розвитку дрібної моторики є пальчикова гімнастика. Ці ігри дуже емоційні, їх можна проводити повертаючись з дитячого садка, сидячи в черзі до лікаря, у транспорті та, звичайно, вдома. Вони дуже захоплюючі і сприяють розвитку мовлення та творчої діяльності. "Пальчикові ігри” начебто відтворюють реальність навколишнього світу – предмети, тварин, людей, їх діяльність, явища природи. В ході "пальчикових ігор” діти, повторюючи рухи дорослих активізують моторику рук та мовлення."Пальчикові ігри – це інсценування яких-небудь рифмованих розповідей, казок з допомогою пальчиків. Багато ігор потребують участі обох рук, що дає можливість дітям орієнтуватися в поняттях "праворуч”, "ліворуч”, "вгору”, "вниз” і т.п. На початку та вкінці гри необхідно включати вправи на розслаблення, щоб зняти зайве напруження у м’язах. Це може бути погладжування від кінців пальців до долоні, легке потрушування, помахування руками.

Артикуляційні динамічні вправи

Мета 

Мета артикуляційної гімнастики – розвиток рухливості органів мовленнєвого апарату, відпрацювання правильних, повноцінних рухів артикуляційних органів необхідних для правильної вимови звуків. Артикуляційну гімнастику бажано проводити щоденно, відводячи на неї від 5 до 15 хвилин, в залежності від віку дитини. Не перевантажуйте дитину, не вимагайте від неї виконання всіх вправ під час одного заняття.

Виконувати артикуляційну гімнастику слід перед дзеркалом, щоб дитина бачила і Ваше обличчя і своє, та могла контролювати виконання вправ.

1. „Лопаточка”. Широкий язик висунути, розслабити, покласти на нижню губу. Слідкувати, щоб язик не тремтів. Утримувати 10-15 с.

2. „Неслухняний язичок”. Широкий язик покласти на нижню губу та промовляти “пя-пя-пя”, неначе похлопувати свій “неслухняний язичок” верхньою губою.

3. „Чашечка”. Рот широко відкрити. Широкий язик підняти угору. Потягнутися до верхніх зубів, але не торкатися їх. Утримувати в такому положенні 10-15 с.

4. „Голочка”. Рот відкрити. Язик висунути далеко вперед, напружити його та зробити вузьким. Утримувати в такому положенні 15 с.

5. „Гірка”. Рот відкрити. Бокові краї язика притиснути до верхніх кутніх зубів. Кінчиком язика доторкнутися до нижніх передніх зубів. Утримувати в такому положенні 15 с.

6. „Трубочка”. Висунути широкий язик. Бокові краї язика завернути угору. Подмухати в отриману трубочку. Виконувати в повільному темпі 10-15 разів.

7. „Годинник”. Висунути вузький язик. Тягнутися язиком поперемінно праворуч – ліворуч. Рухати язиком з куточка рота в повільному темпі під лічбу. Виконати 10-15 разів.

8. „Конячка”. Присмоктати язик до піднебіння, клацнути язиком. Клацати повільно, сильно. Розтягувати під’язикову зв’язку. Виконати 10-15 разів.

9. „Грибок”. Відкрити рот. Присмоктати язик до піднебіння. Не відриваючи язик від піднебіння сильно відтягнути вниз нижню щелепу. Зробити 10-15 разів. На відміну від вправи „Конячка” язик не повинен відриватися від піднебіння.

10. „Гойдалка”. Висунути вузький язик. Тягнутися язиком почергово спочатку до носа, потім до підборіддя. Рот при цьому не закривати. Вправа проводиться під лічбу 10-15 разів.

11. „Смачне варення”. Висунути широкий язик, облизати верхню губу та заховати язик у глиб рота. Повторити 10-15 разів.

12. „Змійка”. Рот широко відкрити. Язик сильно висунути уперед, напружити, зробити вузьким. Вузький язик максимально висунути вперед та заховати у глиб рота. Рухати язиком в повільному темпі 10-15 разів.

13. „Маляр”. Висунути язик, рот трохи відкрити. Облизувати спочатку верхню, а потім нижню губу по колу. Виконати 10-15 разів, змінюючи напрям.

Частіше хваліть дитину, викликайте позитивний настрій при виконанні артикуляційної гімнастики. Ні в якому разі не сваріть дитину, якщо у неї щось не виходить, або виходить неправильно, це може призвести до того, що дитина взагалі відмовиться виконувати вправи. Звичайно, спочатку дитині буде важко, але через деякий час Ви помітите, що рухи стали вже менш напруженими та чіткими.

Розвиваючий логопедичний мультик "Професії"(автоматизація звука Р)

БІОЕНЕРГОПЛАСТИКА

Доведено, що рівень розвитку мовлення дітей залежить від ступеня сформованості дрібної моторики пальців рук, адже злагоджена та вміла робота пальчиків допомагає розвиватися мовленню й інтелекту, позитивно впливає на весь організм, «готує неслухняну руку» до письма. Тому, впливаючи на тонус руки дитини, ми можемо впливати на тонус мовного апарату.
Біоенергопластика – це поєднання рухів артикуляційного апарату з рухами кістей рук. 

Артикуляція звука Р

Артикуляція звука Л

Артикуляція звукосполучення ШЧ(Щ)

Артикуляція звука Ч

Артикуляція звука Ж

Артикуляція звука Ш

Артикуляція звука Ц

Артикуляція звука З

Артикуляція звука С

Гра на визначення першого та останнього звука в слові.

Гра на автоматизацію та диференціацію звуків С-Ш

Гра на диференціацію звуків Л-Р

ЕТАПИ ВИПРАВЛЕННЯ ПОРУШЕНЬ ЗВУКОВИМОВИ

Шановні, батьки! Якщо ваша дитина відвідує заняття з учителем-логопедом, знайте, що погане мовлення не можна виправити за одне чи два заняття. Для цього потрібен час і спільні зусилля логопеда, дитини та її батьків.


 Виправлення звуковимови проводиться поетапно: 
1-й етап - підготовчий (формування інтересу до логопедичних занять; розвиток слухового уваги, пам'яті, фонематичного сприйняття за допомогою ігор і спеціальних вправ; формування і розвиток артикуляційної моторики - це виконання артикуляційної гімнастики і спеціальних вправ для губ, язика, голосу, дихання і ін) (цей процес протікає у багатьох дітей повільно і вимагає тривалого тренування).
2-й етап - постановка звуків (викликання звуків по наслідуванню або за допомогою спеціальних прийомів). Послідовність постановки звуківсвистячі [с], [з], [ц], [с '], [з']; шиплячі [ш]; сонорні [л]; шиплячі [ж]; сонорні [р], [р ']; шиплячі [ч], [щ].
 3-й етап - автоматизація - закріплення звуку в складах, в словах, реченнях (протікає у багатьох дітей повільно і вимагає тривалого тренування). Автоматизація звука: * [с], [з], [ш], [ж], [с '], [з'], [л] - автоматизуються спочатку в прямих складах, потім - в зворотних і в останню чергу - в складах зі збігом приголосних; * [ц], [ч], [щ], [л] - автоматизуються спочатку у зворотних складах, потім - в прямих і зі збігом приголосних; * [р], [р '] Автоматизація звуків у словах: проводиться по слідах автоматизації в складах в тій же послідовності. У міру оволодіння дитиною вимови кожного складу з виправленим звуком він вводиться і закріплюється в словах з даними стилем. Автоматизація поставлених звуків у реченнях: кожне відпрацьоване у вимові слово включається в речення, потім - в невеликі оповідання, потішки, чистомовки, віршовані тексти зі словами, що включають виправлені звуки.
4-й етап - диференціація поставлених і автоматизованих звуків (у випадках заміни одного звуку іншим).
 5-й етап - автоматизація звуків в самостійному (спонтанному) мовленні - в монологах, діалогах, іграх та інших формах дитячої життєдіяльності.

КОЛИ ПОТРІБНО ЗВЕРТАТИСЯ ДО ЛОГОПЕДА

Існує думка, що до логопеда потрібно звертатися тоді, коли дитина досягне шестирічного віку та буде йти до школи, а до цього часу вона ще не «виговорилася». Але насправді, чим раніше дитина буде оглянута спеціалістом-логопедом, тим більша вірогідність виправлення мовлення. Більшість порушеннь мовлення мають органічну основу, тобто пов’язані з недорозвитком або особливостями будови артикуляційного апарату чи кори головного мозку. А людське тіло розвивається по-різному в різний час життя. Існують вади, які ефективно можна виправити лише до певного віку. Якщо термін пропущено, то проблему вирішити буде набагато важче та знадобиться більше часу, щоб виправити ваду або ж звести її до мінімуму. Мова, особливо в дитячому віці, дуже швидко розвивається та видозмінюється і на кожен віковий період існують певні мовні норми. Наскільки правильно і добре буде розвиватися мова в дитини, багато в чому залежить від батьків. В жодному разі не слід перекручувати слова в спілкування з малюком і «сюсюкати». Спілкуватися з дитиною слід нормальною, правильною, але простою мовою. Адже діти дуже швидко починають копіювати батьків, і зовсім скоро мова дитини буде наповниться тими словами і зворотами, які мама й тато використовують у повсякденному спілкуванні. На мовний розвиток дитини великий вплив також має психологічна обстановка у родині: сприятливо позначається спокійне, доброзичливе спілкування, відсутність криків та скандалів, дотримання режиму дня. Ці умови створюють атмосферу, в якій не виникає ризик розвитку заїкання та неврозів. Цілком нормально, коли дитина у віці 2-5 років продовжує неправильно вимовляти певні звуки та літери. Проте при цьому дуже важливо вчасно зрозуміти, чи недоліки дитячої мови є природним етапом розвитку, чи проявом проблем, що вимагають втручання логопеда.

Мовленнєві норми у розвитку дитини. 2-3 місяці – малюк агукає, сміється, кричить та вимовляє звуки «а», «і», «у». 5-8 місяців – розуміє мову дорослих та повторює за ними звуки, вимовляє окремі однакові склади «ма», «ба», «да». 9-13 місяців – говорить перші слова «мама», «баба», «дядя», об’єднує однакові склади в слова. до кінця 2 років – знає до трьохсот слів. до кінця 3 років – знає до тисячі слів, будує короткі нескладні речення. Може перекручувати слова, замінювати одні звуки іншими, вживати граматично неправильні форми слів. Але якщо при цьому батьки розуміють малюка, то причин для хвилювання немає. 4 роки – малюк розмовляє так, що його розуміють оточуючі, знає 2500 слів. 5-6 років – дитина знає до 4000 слів, правильно вимовляє всі звуки, вміє зв’язно і правильно говорити. Виняток для 5 років становить звук «р», який дошкільнята ще можуть не вимовляти. Проте перед школою і ця проблема має бути подолана. До логопеда потрібно звернутись, якщо: У 7-8 місяців малюк не розуміє звернену до нього мову: не реагує на своє ім’я, не повертає голову у відповідь на запитання: «Де мама?», «Де тато?». В рік дитина не вимовляє 8-10 слів типу «киць-киць», «ам», «бах». Отоларинголог встановив зниження слуху. Невролог виявив відхилення в тонусі м’язів. Хірург порадив підрізати укорочену під’язикову вуздечку – при відкритому роті кінчик язика не дотягує до піднебіння. Є розщелина піднебіння чи губи («заяча губа», вовча паща»). Стоматолог виявив аномалії зубощелепної системи; верхня або нижня щелепа надмірно висунута вперед або западає, неправильний ріст зубів. У 2 роки дитина не розмовляє окремим словами. У 2,5 років немає елементарного фразового мовлення – у спілкуванні з дорослими малюк не об’єднує 2-3 слова. Хоча б «дай пі» (дай пити) чи «тато бі» (тато поїхав). До 3 років неправильно відтворює прості ритми типу «тук-тук-тук». У 3 роки у дитини зберігається підвищене слиновиділення – під час мовлення тече слина, а малюк її не ковтає. До 3 років не може виконати прості рухи органами артикуляції. Наприклад, висунути язик або утримати губи в усмішці до 5 секунд. Після 3 років продовжує спрощувати більшість слів. Наприклад, замість слова «телефон» говорить «тефон». Після 3 років малюк не вживає найпростіші граматичні конструкції (число, рід, відмінок). До 3,5 років не розрізняє на слух схожі за звучанням звуки, склади, слова. Наприклад, мишка-миска, гілка-білка. Розмовляючи, мимовільно просовує язик між зубами. Не цікавиться навколишнім світом, не ставить запитання. Дитина говорить «в ніс», гугнявить. Розмовляє неемоційно, монотонно, невиразно. Якщо в 4 роки у дитини дуже бідний словниковий запас (в нормі близько 2000 слів), вона не може запам’ятати віршик, а також зовсім не розповідає власних історій (при цьому помилки в реченнях, проблеми зі складними звуками – ще норма). У 4 з половиною роки не сформована звукова сторона мовлення – не вимовляє звуки або вимовляє їх неправильно. Малюк «захлинається» мовленням, поспішає висловити свої думки. Видиху не вистачає на фразу, добирає повітря посеред слова. Якщо в 5-6 років все ще є проблеми із вимовою звуків, в тому числі з сонорними приголосними (звуками «р» і «л»), дитина не здатна описати своїми слова сюжет зображений на малюнку або припускається грубих помилок в побудові речення (однак нормальними вважають помилки в складних реченнях, невелика непослідовність в розповіді). Якщо з’явилися труднощі з початком шкільного навчання (читання, письмо).